12 жовтня до міста Дубровиця на зустріч з громадою завітала відома активістка, журналістка та громадський діяч Тетяна Миколаївна Чорновол. Разом з кандидатом у народні депутати Миколою Ляховичем вони активно відповідали на запитання людей та ділились власним баченням змін, які необхідно впровадити у нашій країні та у владі зокрема. Свою розмову з громадою Тетяна розпочала з того, що вона чимало їздить країною, оскільки є другим номером у списку Народного фронту, і їй не зовсім комфортно цим займатись, адже вибори під час війни – це, як бенкет під час чуми. І хоча люди часто негативно це сприймають, кандидати мусять брати участь у виборах, бо не мають права стояти осторонь. Адже тоді постає питання – для чого було стояти на Майдані, якщо тепер не нести за це відповідальності.
Для неї, візит до нас в Дубровицю – це великий позитив, оскільки вона представляє кандидата у народні депутати Миколу Ляховича.
– Це мій давній друг – наголосила Тетяна, – і мені дуже приємно, що ми з ним в одній команді. Дубровиця – край героїв УПА. Як уже казав Микола, у мене на війні загинув чоловік і зараз я вам скажу слова, якими піднімаю собі настрій, коли стає особливо погано. На Майдані ми перемогли не просто Януковича. Завдяки майдану ми не те що зберегли, а підняли і розширили Україну.
Далі, Тетяна Чорновол пояснила, що мала на увазі. У 2012 році вона також балотувалася до Верховної Ради. Щоправда, тоді виборчий процес був значно важчим, аніж тепер. Якщо зараз стоячи на сцені вона просто просить проголосувати за якусь партію, то тоді Тетяні фактично доводилось піднімати людей на повстання.
– Тому, що у 2012 році ми стояли на краю прірви.-Каже Тетяна. – Я вже тоді говорила людям, що Янукович веде країну до війни з Росією. І не просто війни, а капітуляції. Після якої, Україна могла залишитись хіба що в межах Галичини, а решта регіонів, в тому числі і Рівненщина, могли стати просто губерніями Росії. У 2013 році під час розстрілу Майдану ми могли втратити все. Адже тоді, 19 лютого, всіх свідомих українців, які не боялися влади, могли знищити. А потім почати розбиратися з сім’ями та друзями. І таким чином, просто знищити активну частину суспільства, тим самим, поховавши нашу державу назавжди.
У своєму виступі вона наголосила, що протягом 20 років незалежності на Сході нашої країни не була Українська земля, адже там панували антиукраїнські настрої. Наразі, всі східно-південні регіони стали українськими. Адже, якщо проїхатись східною частиною нашої держави, то такої кількості української символіки та жовто-блакитних прапорів не побачити навіть на Заході України. Тепер, стало модно бути українцем. І це наша перемога, за яку доводиться платити та багато чим жертвувати – життям своїх рідних, великими коштами, які йдуть на те, аби стримати агресора. Ми всі платимо за те, аби потім не проводжати своїх дітей на війну. Не кожне покоління мало такий вибір, як ми. Його не було у героїв УПА, які тоді не могли здобути незалежність, а ми зараз можемо.
– Саме зараз піднімається нація, саме зараз незалежність будує кожен з нас, а отже, ми не маємо права відступати. Тому, треба йти на вибори! Ми розхитували човен і робили все можливе. Я, як журналіст, піднімала громадську думку для того, аби скинути ворога Януковича. Тому не маємо права стояти осторонь – треба брати на себе відповідальність.
Далі Тетяна пояснила чому вона обрала саме «Народний фронт». За її словами, вона досить принципово підійшла до вибору політичної сили з якою йти до Верховної Ради, а вибір насправді був.
– Слава богові, що зараз не як у 2012 році – аби ти в опозиції і ти ворог, або бути з Партією регіонів. Зараз є вибір! Але я обрала Народний фронт тому, що я з ними була в 2012 році. Я подумала, що я ж з тими самими людьми – Яценюком, Турчиновим. Ми тоді піднялись в опозиції, коли багато хто нам говорив, що Янукович – це назавжди, а тому треба прилаштовуватися. Але у той складний момент, коли Україна була байдужа та зневірена, ці люди піднялись на опозиційну боротьбу. Я була з ними, і є зараз. Петро Порошенко тоді працював в уряді Януковича. Зараз нас запитують – а чому ви не об’єдналися з Блоком Петра Порошенка? Якби Народний фронт об’єднався з цим блоком, то я б не була у їхніх списках. Це мій особистий вибір. Ці люди взяли на себе відповідальність у надзвичайно складний період після Майдану.
В ході свого виступу, Черновол Тетяна розповіла про те, що нинішні вибори – це не лише вибори до Верховної Ради, а і вибори уряду. Адже після змін у Конституції, Україна стала парламентсько-президентською республікою. Народ обирає депутатів, а депутати обирають уряд. Також, вона зазначила, що керівники адмінресурсів і далі лишились при своїх посадах, адже добре навчились тиснути на педагогів та медичних працівників, заради забезпечення достатньої кількості голосів, а тому, вона принципово не може об’єднатись з тими, хто й далі використовує такі технології. Далі, Тетяна розповіла чому представляє кандидата у нардепи від Народного фронту Миколу Ляховича.
– Я знаю Миколу дуже давно, а мого чоловіка він знав ще давніше. Колись разом ми були в УНА УНСО та разом пройшли довгий шлях громадсько-політичної боротьби, революцію «Україна без Кучми» та Революцію гідності. Ми разом працювали, коли я була уповноваженим з антикорупційної політики. За це, до речі, він не отримав жодної фінансової винагороди. Мене одну призначили на посаду, а решта людей допомагали на добровільних засадах. Ми разом працювали над законом, який буде займатись, наче слідчий орган, корупційними схемами і доводити ці справи до суду.
Тетяна наголосила, що зараз дуже велику вагу має антикорупційний закон. Адже корупція – друга, після війни, найбільша проблема в нашій державі. Над ним вона працювала разом з Миколою Ляховичем. Вони аналізували кадри, які призначав уряд влади і зробили цілий перелік людей, за плечима яких, чимало гріхів. Завдяки чому, ці люди не були призначені. Микола працював з громадськістю. Зокрема, у FB (фейсбук-соціальна мережа) є сторінка, де вони викладали всю отриману і опрацьовану інформацію. Їхня команда була невеликою, а масив роботи навпаки.
– Микола – чесна та принципова людина, яка ніколи не візьме грошей та не спокуситься на якусь корупційну схему. Протягом багатьох років, він стоїть на першому фланзі передової в тому числі і в зоні АТО. Микола був у бою, в якому загинув мій чоловік. Світла пам’ять йому, та захисникам нашої Вітчизни, які вже склали не Небесну сотню, а тисячу. Пом′янімо їх хвилиною мовчання!
Далі, слово взяв Микола Ляхович. Свій виступ він розпочав з подяки землякам, які прийшли послухати Тетяну Чорновол та із спогадів про загибель від куль окупанта своїх товаришів у зоні АТО: Миколу Березового – чоловіка Тетяни, Андрія Дрьоміна та Романа Сокуренка. А також, про зустріч, яка відбулась там із Луценком Юрієм Віталійовичем, який протягнув руку для привітання людині, яка фактично завдяки йому опинилась за гратами. На це, Микола відповів, що не може потиснути йому руки, і що Луценко сам знає чому. Коли останній сидів у в’язниці, то попри те, що для Миколи він зрадник, той обдзвонював своїх побратимів-політвязнів і закликав підписатись на підтримку Юрія Віталійовича. Бо хоч він і зрадив їх, хлопці знають що таке ув’язнення. Але, нажаль, окрім порожніх обіцянок і каяттів, від Луценка нічого путнього не чути. Тож і потиску руки він не вартий. Далі, Микола згадав про нинішнього Президента, зазначивши, що цілком підтримує сказане про нього Тетяною. Але наголосив, що не йде до Верховної Ради воювати з Порошенком, а для того, щоб сказати йому те, чого не скажуть кандидати які тут вже не гречкою, а дровами засівають. А все для того, щоб пробратись до влади, з якої можна витягнути гроші, які б мали йти на бронежилети та заправку бронетехніки.
– Я довший час сумнівався йти чи ні мені до Верховної ради. Але, коли я ховав своїх товаришів, і мені разом зі співчуттям представники інших кандидатів писали, що давай ми від НАШОГО КАНДИДАТА тобі надамо якусь допомогу, у мене в горлі став ком і я усвідомив, що не можу стояти осторонь. Якщо я не піду на ці вибори, і їх не виграю, то до ВР пройде регіонал, який пише, що він тут дороги поробив, яких ми не бачили, лікарні та школи про які й не чули. Прийдуть ті, хто піариться на сльозах матерів ті, хто привів Сороку – співавтора антиукраїнських та антиосвітніх законів.
У своєму виступі Микола наголосив, що сьогодні кожен, хто віддасть свій голос за пристосуванця, який вистилає все дровами та дешевими бронежилетами, фактично зробить свій власний постріл у Небесну сотню, та допоможе Путіну піти на Київ. А по дорозі, той не забуде і про Варшавську трасу – найближчий зв’язок з Європою. Також, він зазначив, що прийшов час, аби кожен регіон обрав свого власного представника, аби не було так, як колись, що за рахунок всієї держави утримується один регіон. До влади мають прийти не ті що обіцяють, а ті, що роблять. Адже якщо людина плекала лише комерційні інтереси, то і у ВР вона робитиме теж саме – захищатиме інтереси бізнесу, у якої зичить гроші на передвиборчу кампанію.
– Більш 20 років я присвятив громадській діяльності. І незалежно від результатів цих виборів, займатимусь тим же, адже це сенс мого життя. Моя передвиборча програма базується «на трьох китах». Це люстрація, антикорупція та податкова реформа. Ми всі знаємо, що нове вино у старі бурдюки не заливають. Тож, які б ми нові закони не прийняли, та якщо у ВР будуть старі кадри, то ці закони не принесуть результату. Тому, нам потрібне повне перезавантаження та очищення влади, а це може зробити лише люстрація. Що стосується антикорупції, то вона безумовно потрібна. Адже навіть при умові, що до влади потраплять нові люди, з’явиться «старий бурдюк» і знову почнуть оживати старі корупційні схеми. Кожен чиновник повинен усвідомлювати, що якщо його попереднику вдалось уникнути покарання, то чиновнику з Майдану спуску не буде. Корупція повинна зупинятись не в ручному режимі, а за допомогою закону. Коли ми зробимо люстрацію і впровадимо антикорупцію, нам потрібна буде податкова реформа. Адже та, що працює нині, є творінням Азірова, яку останній писав на основі планової Сталінської економіки. Тому, від неї страждають як бізнесмени, так і сама податкова. Вона працює таким чином, що бізнесменові вигідніше платити хабарі, аніж податки.
Потім Микола Ляхович розповів про свої регіональні програми. І почав із місцевого самоврядування.
– Що воно таке? Це мер-деспот, якого ніхто немає права зачепити, адже він самоврядування. Йому дозволено роздавати будь-кому гектари землі, а 0,9 соток забирати з-під гаража у інваліда, адже там поблизу є озерце. І байдуже, що коли той мер був колись заступником мера, то власноруч неправильно записав адресу. І коли тепер вся міська рада волає про необхідність правильного голосування, він закриває сесію і тікає. А ви хочете надати їм ще більше прав? Я цього не хочу. Я прагну регламентувати їхню діяльність згідно із законодавством і надати максимальні права територіальним громадам. Щоб саме вона могла керувати владою і при необхідності знімати чиновників.
Щодо нашої Чорнобильської зони, то у нас є села, які мають другу категорію. Тому, законом має бути заборонено у зонах екологічного лиха будь-яке скорочення працівників медицини і освіти. Ще одне наболіле питання – бурштин. Вся власність, багатства та надра, які знаходиться на території територіальної громади, мають належати саме їй. Має бути легалізація видобутку, аби люди могли працювати не вночі, наче злодії, та не платити «криші», а в місцевий бюджет. Також, у нас має бути армія як у Швейцарії, з чітким врегулюванням того, кому можна довіряти зброю. Вона повинна бути у сейфі і відповідальність за її використання має нести весь територіальний підрозділ. У 100-кілометровій зоні від кордону, нам потрібні такі підрозділи. Адже, якщо будь-який окупант захоче зайти до нас, то знаючи про існування таких формувань він не піде, а якщо піде, то не матиме успіху. І на самкінець – має бути виборність керівників правоохоронних органів і суддів, як і у всьому цивілізованому світі.
А далі, Микола відповідав на запитання від громади серед яких, чи підтримує він мирний план Порошенка та питання щодо бурштину. Розлогу відповідь щодо так званого «перемир’я» дала Тетяна Чорновол розповівши, що сама нещодавно була свідком того, як це перемир’я працює лише на словах. Вона зауважила, що в цей час не повинно бути піару і гри словами. Армія і люди потребують не цього. Були й інші не завжди коректні питання, але всі вони не залишились без відповідей. В кінці спілкування, Микола Ляхович зауважив, що до нього доходять чутки, які розпускає один із опонентів, що нібито він витягав Миколу з в’язниці.
– Заявляю, що жоден з нинішніх кандидатів цього не робив. Навіть привіту чи пігулки мені не передав. Дехто з них навіть не знали про моє існування до того, як їхні рейтинги стрімко не почали падати. Тому один з тих кандидатів, готує провокацію, яка полягає в тому, що в останній тиждень вони масово засіяють села листівками в яких, нібито я, на його користь знімаю свою кандидатуру. Запам’ятайте – я не зніму свою кандидатуру! Бо, нажаль, не бачу людини, яка б принаймні задекларувала все те, про що я вам сьогодні говорив. Мало того, я не знаю де він був, коли ми стояли на майдані з моїми братами і батьком!? Те, що ці кандидати зараз приїжджають і розказують, що він десь там був – це казки. Навіть ті, хто їх тут представляють, не можуть згадати те, де вони цих кандидатів вперше побачили до цих виборів. Тому, свою кандидатуру я ні на чию користь знімати не буду, але хочу подякувати тим кандидатам, які підійшли до мене і сказали, що знімуть свою кандидатуру на мою користь. Дай Бог, аби це був не лише намір. Бо так, як колись провели Сороку, зараз можуть провести Берташа.
Хто бажає підтримати відомого правозахисника, політв’язня, учасника АТО, громадського діяча Миколу ЛЯХОВИЧА, як кандидата в народні депутати по рідному виборчому окрузі №155 на Поліссі (центр м.Дубровиця Рівненської обл.), можете надсилати свої відеозвернення громадській ініціативі “За Миколу ЛЯХОВИЧА”, і ми їх оприлюднимо на цьому каналі. Також можете підтримати нашого кандидата в інший, зручний Вам спосіб. Разом не допустимо, щоб до Верховної Ради знову прорвалися тилові пройдисвіти. Час міняти владу з пристосуванців – на дієвих патріотів, таких як Микола Ляхович!
http://zamykolu.info/?p=159
http://zamykolu.info/?p=161
У виборчий округ №155 входять: Рокитнівський, Дубровицький, Зарічненський і Володимирецький райони, разом з містом Кузнецовськ, Рівненської області.
Наш сайт www.zamykolu.info
e-mail: zamykolu@gmail.com
тел: (099)5353244
P.S. З питань формування партизанських підрозділів територіальної оборони (ППТО) “Поліська Січ”, можна звертатись за цими ж координатами, або на poliskasich@gmail.com, www.poliskasich.org.ua
