Біографія і програма

Микола Ляхович кандидат до Верховної Ради України  від «НАРОДНОГО ФРОНТУ», по мажоритарному округу №155, центр місто Дубровиця, Рівненської області.

Прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності): Ляхович Микола Петрович.

Число, місяць, рік і місце народження: 15 березня 1976 року;   м. Рівне, Рівненська область.

Громадянство: громадянин України.

Час проживання на території України: безперервно проживаю на території України протягом останніх 23 років.

Відомості про освіту: Освіта вища. У 1995 році закінчив Бурштинський енергетичний технікум. В 2009 році закінчив Інститут соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, м. Київ.

Відомості про трудову діяльність:

– 1995 – 1998 р.: Дубровицький РЕМ, електромонтер;
– 1998 – 1999 р.: Дубровицька бавовнопрядильна фабрика, старший майстер цеху ВМіП;
– 1999- 2001р.: громадська діяльність, організатор громадсько-політичних заходів на Волині, Рівненщині і в Києві;
– 2001 – 2003 р.: політв’язень кучмівського режиму, в СІЗО (КГБ) СБУ і Лук’янівське СІЗО №13 (м.Київ).
– 2003 – 2011 р.: помічник-консультант народного депутата України;
– 2011 – 2014 р.: комерційний директор ТОВ «ТД ДевелопЦентр».

Відомості про посаду (заняття), місце роботи: громадський діяч.

Відомості про громадську роботу (в тому числі на виборних посадах): З 1996р., активний функціонер УНА-УНСО, учасник багатьох акції спрямованих на повалення антинародного комуно-олігархічного режиму Кучми.

З 1999 року, делегований Проводом очолити Волинську обласну організацію УНА-УНСО, де активую студентську молодь до відстоювання українських національних інтересів.

З серпня 2000-го року активний учасник і організатор акцій, покликаних на захист соціально-економічного добробуту в Рівненській обл..

З листопада 2000-го року, активний учасник і організатор акцій протесту в рамках всенародної кампанії «Україна без Кучми». В цей період не раз був переслідуваний репресивними органами кучмівської злочинної влади, а 23 січня 2001 року, в Рівному затриманий і жорстоко побитий представниками МВС, які виконували злочинні накази тодішньої влади.

9 березня 2001 року, затриманий в м.Києві після акції «У.Б.К.», і жорстоко побитий в Московському РВВС у м.Києві, після чого потрапив у реанімацію з тяжкими тілесними ушкодженнями.

15 березня 2001 року, відразу з лікарні, під конвоєм, був доправлений до СІЗО СБУ м.Києва, де був репресований по сфабрикованій кримінальній справі №74, на замовлення кучмівської злочинної влади, в ході якої піддався тортурам в ув’язненні по жовтень 2003р., разом з молодшим братом Григорієм Ляховичем.

Завдяки зусиллям народних депутатів Турчинова О.В, і Шкіля А.В., з 3 жовтня 2003 року, звільняють з ув’язнення, і тоді ж окремою резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи, в’язнів по т.зв. справі «9 березня 2001р», визнано незаконно репресованими і політв’язнями.

В ув’язненні, після неодноразових тортур, отримав інвалідність другої групи, після чого тимчасово був непрацездатний і перебував на лікуванні та реабілітації по червень 2004р. Але в цей час намагався всіляко підтримати інших політв’язнів кучмівського режиму, які перебували за гратами.

Оскільки за час ув’язнення активістів Української Національної Асамблеї, ця партія потрапляє під контроль кучмівської адміністрації, і починає використовуватись для паплюження антикучмівського спротиву, то з того моменту фактично стаю позапартійним.

У червні 2004-го року, в Києві, активно починаю займатися громадською діяльністю, на посаді громадського референта народного депутата Шкіля А.В., зокрема приймаю участь у відомому студентському спротиві Сумських студентів, які влітку 2004 року, походом на Київ, змусили Кучму відмінити свої протизаконні рішення щодо їхніх ВНЗ. Був помічником-консультантом народного депутата на громадських засадах три скликання ВРУ.

З вересня 2004 року, займаюсь організацією чесних виборів у м.Києві.

З початком «Помаранчевої революції», займаюсь організацією правопорядку на Майдані, захистом «Наметових містечок» та іншими організаційними заходами на доручення центрального штабу демократичних сил.

У третьому турі президентських перегонів 2004-го року, з півтисячею київських активістів їду в Луганську область, для забезпечення чесних і прозорих виборів, де зменшуємо фальсифікацію «явки виборців» на 15%.

Після виборів 2005 року був нагороджений «Помаранчевою» відзнакою, яку досі не прийняв. В тому ж році, разом з активістами БЮТ, НУНС та інших демократичних сил, акціями протестів, намагаємось зупинити мародерство райрад в м.Києві, що лишились у спадок від Кучми, і під кінець своєї влади, намагались розікрасти майно киян.

З 2005 року продовжую навчання і громадську діяльність, в основному по захисту прав громадян, та консультацією національно-патріотичних молодіжних організацій.

У 2006 році разом з БЮТ, організовував наметове містечко, та інші акції спротиву підписанню т.зв. «Універсалу національної єдності», після якого до влади знову повернувся двічі судимий за кримінальні злочини громадянин Янукович В.Ф.

У 2007 році, на знак протесту проти підписаного «Універсалу», відмовляюся від ордену «За мужність», який готували мені вручити з Секретаріату Президента Ющенка В.А.

У червні 2009 року, закінчую з відзнакою «Інститут соціології, психології та управління», НПУ ім.Драгоманова, в м.Києві.

Активний учасник всіх протестних заходів в Києві, проти свавілля кримінальної хунти Януковича. З перших до останніх днів учасник Революції Гідності, співорганізатор десятків походів до резиденції в Межигір’ї у грудні 2013р., по лютий 2014 року, в рамках акції «Проща до Дзвінкової Криниці».
Співкоординатор “Просвітницької сотні Майдану”. З квітня 2014 року, громадський експерт при Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики Тетяни Чорновол. Засновник громадської ініціативи “Поліська Січ”, яка організовує науково-історичні пошуки пов’язанні з національно-визвольними змаганнями на Поліссі і Волині, займається вшануванням видатних борців за волю України, та інших національно-патріотичних діячів в рамках громадської програми «Героїка». Учасник громадських заходів на підтримку люстраційних і антикорупційних процесів. Доброволець в зоні АТО, при чоті “Автоботів” очолюваної Миколою Березовим.

Партійність: позапартійний.

Склад сім’ї:

– дружина – Ляхович Лілія Петрівна;
– син – Ляхович Петро Миколайович (2009 р.н.);
– донька – Ляхович Анастасія Миколаївна (2011 р.н.).

Адреса місця проживання: 34100, Рівненська обл.., м. Дубровиця, вул. ________, буд., __.

Контактний номер телефону: (099)5353244.

Відомості про наявність чи відсутність судимості: Судимості не маю.

«____» вересня 2014 року       ____________                  Ляхович М.П.

(підпис)

ПРОГРАМА

Позиція: Україна має всі можливості та ресурси, аби в найкоротші строки відновити територіальну цілісність країни, навести Конституційний лад, відновити мир та спокій на всій українській землі і вивести нашу державу у світові лідери. Завданням народного депутата є щоденне забезпечення законодавчої роботи в інтересах держави та виборців округу, а не роздавання напередодні виборів подарунків, обіцянок і «допомоги» виборцям, щоб потім їх грабувати, ухвалюючи корупційні та антинародні законопроекти.

Кредо: Наполегливість дасть результат! Мало прогнати антиукраїнську владу – на її місце треба привести відповідальну, віддану українській справі, з потенціалом до професійного зростання команду, яка здатна зробити швидкі, рішучі та якісні зміни в державній системі України.

Гасло: люстрація + антикорупція = успішній реформі всіх гілок та органів влади. Це і є омріяне Майданом перезавантаження та очищення влади.

Програма:

Стратегічні, загальнодержавні завдання.

1. Законодавче забезпечення люстраційних процесів. Люстрація (очищення) – це нерепресивний запобіжний захід, який передбачає усунення від влади на певний час осіб з деструктивним щодо української державності та суспільства світоглядом та забезпечує зміну державної влади від авторитарної та антиукраїнської до відкритого громадянського суспільства, де влада служить громадянину, а не громадянин владі. Люстрація дозволить швидко та безболісно повністю оновити (перезавантажити) державні органи влади, оскільки не передбачає переслідування усунутих від владних повноважень осіб. Методи люстрації можна запозичити із законодавчої люстраційної бази цивілізованих Європейських країн, таких як Чехія, врахувавши специфіку деструктивних режимів України — кучмівського (1994-2004 рр.) та кримінальної хунти Януковича (2010-2014 рр).

2. Законодавче забезпечення антикорупційних заходів. Антикорупція – це репресивний, жорсткий і послідовний процес, спрямований виключно на попередження та припинення злочинної діяльності в корисних цілях посадових осіб у вищих ешелонах органів влади і передбачає адміністративне та кримінальне переслідування цих осіб. Якщо люстрацію не підкріпити жорсткими антикорупційними заходами, то нові чиновники зможуть швидко перелаштуватись на деструктивну роботу.

3. Реформа податкової системи за прикладом країн, таких як Грузія, які провели її швидко та успішно.

Регіональні завдання:

Законодавча підтримка ролі громад, на які конституційно покладено формування органів самоврядування і розпорядження ресурсами на їхніх територіях, а не на «ради» і «місцеві органи влади», які організовані у зворотній спосіб: згори до низу, а не з низу догори, як це передбачено чинною Конституцією. В рамках цього для нашого Поліського регіону, враженого наслідками аварії на ЧАЕС і у якому розташовано Рівненську АЕС, передбачити наступні законодавчі заходи:

а) максимальне зниження податкового тиску на підприємців-виробників, податкові пільги для екологічно чистих видів виробництва, а також заборона проводити скорочення працівників медицини і освіти на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС;

б) мінімальна вартість електроенергії для всіх споживачів, які проживають у 30-кілометровій зоні розташування атомних електростанцій;

в) узаконення всіх видів народних промислів, спрямованих на видобування ресурсів з надр землі з прерогативою для громадян, на території яких відбувається видобуток, але із обов’язковим дотриманням екологічних норм. Перш за все, законодавче врегулювання видобутку бурштину з більшими правами для місцевих жителів і податковими відрахуваннями в державний та місцеві бюджети, а не у кишені корумпованих чиновників силових структур.

г) законодавча підтримка створення і матеріального забезпечення громадських оборонних структур в системі Міністерства оборони з правом володіння зброєю за принципом «швейцарської армії», особливо в стокілометровій прикордонній зоні. Агресори рідко нападають на підготовлені до війни і озброєнні народи, а при нападах ще рідше мають довготривалі успіхи. При цьому буде жорстке обмеження на право володіння зброєю для осіб з деструктивним та антиукраїнським світоглядом.

д) громади повинні мати право обирати суддів та керівників органів правопорядку, як у всіх цивілізованих країнах.

є) розробка механізмів, які дозволятимуть громадам відкликати з посад будь-яких осіб представницьких, виконавчих та державних органів влади.

по темі “Микола про наступні вибори до Верховної Ради”